Щорічно послугами служби зайнятості користується близько 38 000 людей у віці до 35 років. У числі молоді - майже тисяча - це випускники вищих навчальних закладів, кожен третій з них знаходить роботу за сприянням служби зайнятості.
Практика свідчить, що вища освіта, яка стає нормою для більшості, не гарантує молоді високої конкурентоспроможності. Причина — у слабкій практичній спрямованості освіти та у незбалансованому ринку праці фахівцями різних галузей. Зокрема, ринок праці Харківського регіону перенасичений юристами й економістами, соціологами тощо. Ці категорії випускників найчастіше перебувають на обліку.
Серед найбільш затребуваних роботодавцями — фахівці у галузі інформаційних та біотехнологій, менеджменту, медицини, сфери обслуговування, страхування, інженерно-технічних та робітничих професій.
- Що стосується готовності надати перше місце для працевлаштування випускникам, то більшість роботодавців, незважаючи на наявну думку про їхнє небажання приймати до колективу співробітників без досвіду роботи, охоче беруть на роботу молодь, якщо в процесі відбору претендент на роботу продемонструє необхідні якості (теоретичні знання та практичні навички, потенціал), - коментує начальник відділу організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості Інна Прохоренко. - Простежуються лише одиничні випадки категоричних відмов від розгляду питання працевлаштування недавніх випускників.
За словами І. Прохоренко, основним бар’єром при працевлаштуванні молоді є завищені очікування випускників щодо зарплати й одночасно – із завищеними уявленнями про свої знання і навички. Найбільш завищені очікування – у молодих фахівців у сфері інформаційних технологій.
Роботодавці перш за все звертають увагу на креативність, системність мислення, неординарні погляди, здатність аналізувати інформацію, підвищувати самоосвіту. Крім того, враховуються особистісні якості (стресостійкість, гнучкість, ініціативність, відповідальність тощо), рівень розвитку практичних навичок за фахом і рівень розвитку загальних комунікативних навичок (спілкування, ведення переговорів, розв'язання конфліктів, роботи в команді, роботи із клієнтом тощо).
Натомість молоді люди зазвичай не вміють презентувати себе роботодавцю, акцентувати його увагу на своїх уміннях і перевагах, гідно пройти співбесіду. І з цією метою фахівці з профорієнтації проводять семінари, на яких докладно розглядаються всі важливі аспекти пошуку роботи, даються практичні поради та рекомендації, складається професійне резюме. Також до послуг молоді - ярмарки, міні - ярмарки вакансій, різні семінари з техніки пошуку роботи, самопрезентації .
У разі відсутності підходящої роботи молодим безробітним пропонується тимчасова зайнятість. Щорічно майже кожен п'ятий з числа безробітних молодих людей бере участь у громадських роботах або інших роботах тимчасового характеру.
Крім того, існує так звана «квота робочих місць» для працевлаштування молоді. Ця 5% від загальної кількості робочих місць на підприємствах із чисельністю більше 20 осіб. у разі відмови прийняти на роботу молодь у межах встановлених квот законодавство передбачає штраф.
Ще студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право у вільний від навчання час проходити стажування у роботодавців за професією, за якою здобувається освіта, строком до шести місяців. Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки і свідчить про певний досвід роботи за фахом. Стажування відбувається за індивідуальною програмою під керівництвом досвідченого наставника. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.
Згідно статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» молодь, яка отримала професійно-технічну або вищу освіту, і якій надано статус безробітного, може гарантовано працевлаштуватися на нове робоче місце за отриманою професією (спеціальністю) строком не менше ніж на два роки. Для цього служба зайнятості щомісяця компенсуватиме роботодавцю протягом одного року з дня працевлаштування фактичні витрати в розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Протягом другого року роботодавець повинен зберегти за свій рахунок робоче місце за таким працівником.
Служба зайнятості надає всебічне сприяння у працевлаштуванні молоді, але необхідна ще й розумна, активна позиція випускників в плані працевлаштування. Не варто висувати надмірні вимоги до заробітної плати, адже вони ще не підкріплені реальними навичками і вміннями.
Розмір заробітної плати залежить від багатьох факторів: від спеціальності молодого шукача, від наявності у нього досвіду роботи під час навчання, від можливостей самої компанії і сфери її діяльності.
Зарплати у молодих фахівців теж «молоді» - в середньому від 2 до 5 тис. грн. Іноді більше, особливо в продажах. Часто це оклад, а іноді - оклад плюс бонус за виконання продажів. Середня мінімальна зарплата, з якої готові починати молоді фахівці, - 2000 грн., середня очікувана зарплата - близько 3000 грн. Але знову-таки - це мінімум, а середній рівень на деяких позиціях значно вище. Оператор колл-центру, наприклад, може заробляти близько 3-5 тис. грн., а промоутер і продавець-консультант - в середньому 2600 грн.
Слід бути готовим «стартувати» з самого низу кар'єрних сходів, щоб заслужена репутація просувала вперед гідного професіонала, а безпідставно роздуті амбіції не ставали гальмом на шляху пошуку роботи.
При повному або частковому використанні інформації
посилання на веб-сторінку служби зайнятості обов’язкове!
Якщо в представленій інформації є помилки або неточності, просимо надіслати повідомлення на електронну адресу: рr@cz.kh.ua