Термін «дуальна система» увійшов у педагогічну термінологію в середині 1960-х років у Німеччині — як нова, більш гнучка форма організації професійного навчання.
Дуальна освіта активно практикується у багатьох країнах Європи, де у цій системі навчається 50% осіб, які здобувають освіту. Така форма навчання передбачає поєднання здобувачами теоретичної підготовки в закладах освіти з практичною — на робочих місцях для набуття відповідної профкваліфікації.
При впровадженні дуальної освіти навчальний заклад і роботодавець стають рівноправними партнерами, оскільки останній може брати участь у розробці робочих та індивідуальних навчальних планів, оцінювати результати кожного здобувача. Важливу роль в організації такого процесу навчання має наставник — працівник підприємства, який передає набуті досвід і знання здобувачам освіти під час практичної підготовки та сприяє адаптації учнів до робочого місця.
При дуальній формі навчання відбувається зміна співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика – 70% навчальних годин.
Виробниче навчання та виробнича практика проходять безпосередньо у роботодавця, що дає змогу особі адаптуватися до майбутнього робочого місця, умов та режиму роботи підприємства.
Зацікавленість роботодавців тут полягає у бажанні отримати молодого висококваліфікованого працівника, максимально мотивованого до роботи одразу після закінчення навчання.
Доведено, що впровадження дуальної форми навчання – запорука підвищення якості підготовки фахівців з урахуванням вимог роботодавців. Здобувачі дуальної форми освіти мають більше шансів отримати робоче місце.
За сприяння Харківської служби зайнятості на базі Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості активно впроваджується професійне навчання за дуальною формою за професіями, які актуальні на ринку праці.
Так, у 2021 році на професійне навчання за дуальною формою було направлено 261 особу, з них 234 – безробітні та 27 – зайняті особи. Навчання здійснювалось за професіями та на курсах цільового призначення. Професії: «муляр», «плодоовочівник», «монтажник гіпсокартонних конструкцій», «штукатур», «касир торгівельного залу», «покоївка», «швачка», «фрезерувальник», «верстатник широкого профілю», «токар», «слюсар-ремонтник», «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва категорії А1», «продавець непродовольчих товарів» та інші.