Виготовлення одягу – одне з найдавніших ремесел. Кожному історичному періоду розвитку людства притаманні свої особливості щодо виготовлення одягу, його матеріалів, кольору та малюнку тканин, сполучення деталей.
У давні часи людина використовувала для своїх потреб шкіру тварин, обробляла льон та бавовну, ткала полотно, зшивала за допомогою голки та нитки куски шкіри, хутра, тканини.
Протягом тисячоліть це робили вручну, і лише у ХV ст. Леонардо да Вінчі запропонував проект машини для пошиття одягу, а у кінці XVIII ст. німець Карл Вейзенталь винайшов швейну машину, в якій використовувалась голка з вушком посередині. Наприкінці ХІХ ст. американець Еліас Хоу, якого вважають батьком швейної машини, створив стабільно працюючу швейну машину човникового стібка. З того часу швейні машини постійно вдосконалювались. Великий успіх мала швейна машина Ісаака Зінгера, який удосконалив машину Еліаса Хоу і почав випускати швейні машини у великій кількості.
В усі часи люди користувались одягом, виготовлення якого пов’язано з професією швачки. Вона є однією із найдавніших і одночасно однією з найсучасніших і найнеобхідніших людям професій. Результатом праці швачки є одяг: жіночий, чоловічий, дитячий, верхній тощо. Професійна діяльність швачки належить до професій типу «людина – техніка».
На сьогодні професія швачки – це професія, яка має великий попит на ринку праці. Пройти навчання за фахом можна як у навчальному закладі – Харківському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, так і безпосередньо на робочому місці – за умови навчання на підприємстві.
Усіх бажаючих вчитись та працевлаштуватись запрошуємо звертатись до Харківського міського центру зайнятості.