Слюсар-ремонтник розбирає несправні вузли, замінює чи виготовляє окремі деталі, збирає, регулює, випробовує на холостому ходу, змащує . Він повинен слідкувати за технічним станом обладнання, що знаходиться в його сфері обслуговування, здійснювати постійні технічні огляди, усувати дрібні неполадки, проводити поточні і капітальні ремонти обладнання.

Професійно важливі якості: хороший зір; точність і координованість рухів; врівноваженість; терпіння; спостережливість; уважність; високий рівень технічного та оперативного мислення; просторова уява; концентрація уваги; оперативна та довготривала пам'ять; комунікабельність; відчуття відповідальності; ввічливість; акуратність.

Споріднені професії: слюсар-сантехнік, токар, фрезерувальник.

Освітьно-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу за професією «СЛЮСАР-РЕМОНТНИК»:

1. Професія: 7233 «Слюсар-ремонтник».

2. Кваліфікація: ІІ розряд.

3. Кваліфікаційні вимоги:

Повинен знати:

  • основні заходи виконання робіт з розбирання, ремонту та складання простих вузлів і механізмів, устаткування, агрегатів та машин;
  • основи слюсарної справи; призначення та правила застосування слюсарного та контрольно-вимірювального інструменту;
  • основні механічні властивості оброблюваних матеріалів; основи знань про допуски і посадки, квалітети і параметри шорсткості; найменування, маркування і правила застосування мастил, мийних речовин, металів і змазок;
  • основи електротехніки; читання креслень простих вузлів і механізмів устаткування, агрегатів та машин.

Повинен уміти:

  • розбирати, ремонтувати, складати та випробувати прості вузли і механізми устаткування, агрегатів та машин. регулювати просте устаткування, агрегати і машини, а також середньої складності під керівництвом слюсаря більш високої кваліфікації; виконувати слюсарне оброблення деталей за І2-І4-м квалітетами (5-7-м класами точності); промивати, чистити, змащувати деталі та знімати заливання;
  • виконувати роботи із застосуванням пневматичних, електричних інструментів та на свердлильних верстатах;
  • шабрити деталі за допомогою механізованого інструменту; виготовляти прості пристрої для ремонту і складання; працювати з ущільнюючими матеріалами, виготовляти прокладки різної складності.

4. Загальнопрофесійні вимоги:

Повинен:

  • раціонально організовувати та ефективно використовувати робоче місце;
  • дотримуватися норм технологічного процесу; не допускати браку в роботі;
  • знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, додержуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
  • використовувати, в разі необхідності, засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
  • знати інформаційні технології в обсязі, що є необхідним для виконання професійних обов'язків;
  • володіти обсягом знань з правових питань галузі, основ ведення підприємницької діяльності, державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та трудового законодавства в межах професійної діяльності;
  • мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті.

5. Вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів, кваліфікації осіб:

5.1. При вступі на навчання - базова або повна загальна середня освіта.

5.2. Після закінчення навчання - повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» за професією слюсаря-ремонтника ІІ розряду; без вимог до стажу роботи.

6. Сфера професійного використання випускника: слюсарні та складальні роботи у виробництві машин та устаткування, автомобілів та інших транспортних засобів.

7. Специфічні вимоги:

7.1. Вік: прийняття на роботу здійснюється після закінчення строку навчання відповідно до законодавства.

7.2. Обмеження отримання професії по статевій приналежності визначається переліком важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок, затвердженого наказом МОЗ України №256 від 29.12.1993.

7.3. Медичні обмеження.